Автор: Malva TV

12 стародавніх поселень, 32 кургани, керамічний посуд, якому вже п’ять тисяч років. Села, про які писали Богдан Хмельницький та посли московського царя. Повстанці 20-го сторіччя. Все це — історія сіл Талдики і Худяки, котрі були затоплені під час будівництва Кременчуцького водосховища.Яка була минувшина та що відбувалося під час та після затоплення поселень розповідає завідувач музею історії села Худяки Василь Іванович Квітка.Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту “Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки” Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.infoа також: http://malva.tvВідеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalvaНа Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv#Талдики #Худяки #село…

На хуторі Калити мешкало багато селян з прізвищем Калита. Адже саме за прізвищем часто й надавали назву хутору. Яким було життя його мешканців до ліквідації хутора у 1970-х роках розповідають місцеві мешканці Любов Андріївна Чижова (в дівоцтві – Калита, 1946 р. н.) та Микола Іванович Калита (1952 р. н.).Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту “Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки” Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.Продовження відео про екскурсію на місце виселеного хутора Калити дивіться за посиланням: https://youtu.be/WisF4supIPMІнші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.infoа також: http://malva.tvВідеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalvaНа Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv#Калити #хутір #хутори…

Колись жвава та щільно заселена вулиця села Чуднівці Лубенського району Полтавської області нині йде повз ділянки, де колись стояли хати. Замість них тепер ростуть чагарники, а на деяких нині розорені шматки поля. Подекуди стоять замкнені помешкання. Лише в деяких будинках мешкають селяни, переважно старшого віку.Як так вийшло, що попри близькість до Лубен (лише сім кілометрів до самісінького центру тисячолітнього міста), мешканці села роз’їхались (і продовжують роз’їжджаються, кидаючи напризволяще хати, котрі з часом руйнуються)?Розповідає Руденко Любов Олексіївна (1946 р. н.), котра молодого віку пам’ятає життя в Чуднівцях.Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту “Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки”…

В селі колись пекли хліб та здобу, котре не псувалося та не черствіло по два-три тижні. Адже пекли правильно, в печі, за перевіреною віками рецептурою. Але цікаво, що для якісного випалу на Приазов’ї не використовували дрова. І не тому, що їх не вистачало. Господині вважали, що дрова для хліба не найкраще паливо.Діти в селі допомагали ліпити паливо для печей із гною. Для цього збирали на купу солому та все те, що вигребли з корівника протягом зими та весни, витримували ті купи до літа надворі. Потім, в давніші часи на босоніж, а ближче до сучасності вже в чоботях, ото все місили.…

Григорій Сковорода був частим і бажаним гостем на Куп’янщині. Коли йдеться про його перебування там, часто-густо згадують село Гусинку, але дуже рідко — Моначинівку. У моначінівській школі обладнаний літературний музей Григорія Сковороди, а біля школи зберігся дуб, який згідно з легендою, посадив сам мандрівний філософ. Там же був панський будинок Розальйон-Сошальських, але він знищений. Така ж доля очікувала на сковородинівський дуб, але його вдалось зберегти.Через Куп’янщину Григорій Сковорода мандрував до колись слобідського полкового міста Острогозька та українського міста Таганрог. Нині шлях для сковородинознавців та шанувальників Григорія Сковороди туди закритий: нині Острогозьк та Таганрог, а також Білгород, де свого часу побував…

Мандруючи, Григорій Сковорода чомусь завжди обминав Полтаву, але ніколи не втрачав можливості побувати в Охтирці. Він був свідком будівництва знаменитого барокового Покровського собору, обов’язково прагнув побувати на “горі Ахтирь” в Троїцькому Охтирському монастирі. Саме там Григорій Сковорода пережив знаменну подію свого життя, коли відчув, що любить Бога не по-рабськи, а як свого найщирішого друга.В Лебедині дивом зберігся будинок, в якому жив Григорій Сковорода, а згодом гостював Тарас Шевченко. Нині він перебудований під крамницю “Детский мір”. Місцевий краєзнавець та письменник Борис Ткаченко розповідає про перебування Григорія Сковороди на Лебединщині та Харківщині. В Лебединському художньому музеї зберігаються картини кінця ХVIII ст., які…

В першій серії трисерійного документального фільму ви рушите стежками Григорія Сковороди, але тими, якими дуже рідко, або взагалі не водять екскурсантів. А відтак мандрівка почнеться з відомого села Бабаї та його околиць.В бабаївських лісах під Харковом є тільки один вияв народної любові до Григорія Сковороди — невеличкий саморобний монументик, якого немає в переліках та реєстрах історичних пам’яток. В самих Бабаях доруйновується будинок, де мешкав видатний український мандрівний філософ. Нинішня мешканка того будинку Любов Галушкіна розповідає про безрезультатні багаторічні спроби привернути увагу до порятунку реліквії. В селі Безруки Деркачівського району Харківської області, де Григорій Сковорода зробив першу спробу перенести свої думки…

Документальний фільм побудований як розповідь лубенського краєзнавця Петра Підтоптаного про пам’ятні місця Лубен, пов’язані з родиною Шеметів.Йдеться також про видатну роль, яку зіграли брати Володимир, Микола та Сергій Шемети в історії України та в історії української державності, видавши першу на підросійській Україні українськомовну газету “Хлібороб”.Глядач побачить місця, де була садиба Шеметів, де була редакція газети “Хлібороб”, Шеметів ставок, родинний гробовець та могилу Миколи Шемета.Це перший фільм братів про Шеметів та їх сліди в Лубнах і приурочений до 110-річчя виходу першого числа газети “Хлібороб”. http://www.youtube.com/watch?v=5F9HK5r5yBg Джерело

В духовній спадщині митрополита Андрея Шептицького майже не зустрічаються слова “Харків”, “харків’яни”, “Слобожанщина”, “Слобідська Україна”. Між тим митрополит Андрей Шептицький мав чимало зв’язків і стосунків зі слобожанами, і навіть перебував на землі Слобідської України один рік. Фільм відкриває невідомі й маловідомі сторінки біографіії митрополита Андрея Шептицького та історії слобожанських земель, що опинились на території сучасної Росії. http://www.youtube.com/watch?v=aSE73xFoPs0 Джерело

Розташована в центрі Відня, церква святої великомучениці Варвари є живим осередком українства столиці Австрії.Відеоекскурсія розповідає як про сучасне життя, так і про історію цієї найстаршої закордонної парафії нашої Греко-Католицької Церкви. Саме тут є те місце, де українці за кордоном відчувають себе як вдома. Так, під час недільної Св. Літургії церква не вміщає всіх прихожан-українців.Ктиторами храму є імператорські особи Марія Терезія та Йосип ІІ. Цікавий факт: в церкві зберігаються ризи священномученика Йосафата, а на Службі Божій використовується Святе Письмо, подароване храму ще у 18 ст. Марією Терезією. http://www.youtube.com/watch?v=cRj5uwb6whQ Джерело