«Ворон» народився у місті Красноград Харківської області. Навчався в ЗОШ №1 міста Краснограда. Закінчивши школу, вступив до Красноградського технікуму механізації сільського господарства ім. Ф. Я. Тимошенка.
Після навчання служив в армії, захищаючи кордони Луганської області з 2014 по 2015 рік.
Сергій почав свою трудову діяльність у компанії «Укртелеком», а після реструктуризації підприємства розпочав власний бізнес, потім приєднався до КВтСТТ «Укрбургаз».
Мав спокійну вдачу, завжди готовий допомогти тим, хто цього потребував. Життя любив, прагнув жити повноцінно і цінував все, що мав. Сергій був щирим, мужнім, добрим, чутливим і справедливим. Любив походи на байдарках, захоплювався риболовлею та природою. Мріяв разом з родиною відвідати місця своєї служби в українському Криму та завжди цінував свободу. Прагнув миру в нашій вільній Україні.
Для родини Сергій був тим магнітом, який притягував та обʼєднував всіх. Завдяки йому була створена міцна, дружня та щаслива родина, у якій завжди панували гармонія та взаєморозуміння. В родині, де кожен мав підтримку, завжди знали, що батько допоможе у будь-якій ситуації та дасть слушну пораду.
24 лютого 2022 року, не вагаючись і збираючи речі, на вмовляння та прохання залишитись вдома з родиною відповів: «Я не можу інакше, якщо не встояти зараз – вони будуть у нашому місті».
Молодший сержант, навідник-оператор 3-го танкового взводу танкової роти військова частина 3017. Взявши необхідні речі, він вирушив до військкомату і о 17:00 вже захищав місто Харків, а саме – Салтівський масив, район заводу «ФЕД» та Роганський масив. Далі він став захищати Донецьку область: Костянтинівка, Часів Яр та Бахмут.
29 серпня 2023 року підрозділ, де служив Сергій, визволив населений пункт Роботине Запорізької області. Побратими говорять: «З нашим Сергієм було не страшно виконувати будь-яке завдання, він завжди був поруч; його рішучість та здатність приймати відповідальні рішення давала нам впевненість і силу продовжувати йти вперед, він завжди надихав та піднімав наш бойовий дух, допомагаючи виживати в таких складних умовах. Мудрість та відвага Сергія, його поради та добрі слова були ліками для травмованих наших душ та сердець».
Останніми рядками у своєму записнику він намагався висловити свої думки: «Шлях на небеса через службу в пеклі. ПЕРЕМОГА ЗА НАМИ, а їх сили впадуть. Крізь ворота пекла йде наш шлях на небеса».
Загинув внаслідок попадання ворожого снаряду в танк Т-80 отримавши поранення, несумісні з життям.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Подано клопотання про нагородження «За мужність» III ступеня.
Нагороджено грамотою «За сумлінне виконання службових обовʼязків, хоробрість, звитягу, силу духу та професіоналізм, проявлені під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони в ході російсько-української війни та з нагоди Дня Незалежності України».