“Штат” народився в Івано-Франківській області, у місті Долина. Разом з батьками, робота яких була повʼязані з нафтогазовою промисловістю, переїхав до міста Краснограда у віці 7 років.
Шкільні роки пройшли у Красноградському ліцеї Nº1.
Йому завжди легко давались точні науки. Приймав участь в олімпіадах з математики та фізики, закінчив школу на добре та відмінно.
Вищу освіту здобував в державному університеті нафти і газу, в Івано-Франківську. Закінчив навчання у 1996 році за спеціальністю гірничного інженера. Вся його подальша професійна діяльність була повʼязана з нафтогазовою промисловістю.
Останні роки свого життя працював в “Полтавагазовидобуванні”.
Андрій був відкритою і доброзичливою людиною. Завжди відповідав на запити про допомогу, був щирим, відвертим. Якщо дружив – то назавжди!
Все доросле життя займався спортом. Міг пробігти 10км на стадіоні біля четвертої школи. На велосипеді проїжджав 120км до місця роботи в Полтаві. Річка Берестова була його улюбленим місцем відпочинку.
З перших днів війни, яку підло розпочала країна- терорист росія проти України, пішов до Красноградського ТЦК добровольцем. ТРО було укомплектовано повністю, тому був прийнятий до діючої 92-ї бригади ЗСУ, яка боронила державу на Харківському напрямку.
Приймав участь у боях на Куп’янському та Бахмутському напрямках.
Рядовий, стрілець – санітар 2-го механізованого відділення, 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 1-ї механізованої батальйону
військової частини А0501.
Загинув при виконанні бойових завдань поблизу м. Бахмут, у селищі Хромове, отримавши множинні уламкові поранення від ворожої міни.
З рідних, крім старшого брата Сергія, в Андрія нікого не залишилось.
Вічна памʼять Герою!
“І буде суд, «велікая росія»
Хоч ні, твоє «московія» імʼя,
Сповна пожнеш, усе, що зараз сієш,
І випʼєш все вготоване до дна!
Тебе нема, «велікая росія»
Давай на чистоту – і не було,
Споконвіків обман – твоя стихія,
Завмерлий кадр фальшивого кіно…
Поцуплений сценарій у сусіда,
Що не мовчить – відстоює своє,
І впали декорацій піраміди,
І світ побачив істинну тебе…
І буде суд, московіє імперська,
Найвищий суд, якого не минеш,
За кров невинну, що рікою ллється,
На вічні муки віддана будеш…”
(Г. Я. Британ)