Нині мало хто знає, що з німецькими військами, які 1943 року відступали з Харкова, добровільно пішли тисячі й тисячі харків’ян, яким життя поза комуністичним режимом видалось безпечнішим, ніж перспектива знову стати радянським громадянином. Біженці згодом опинились на Заході, головно в США. Серед було чимало науковців та митців.
Микола Француженко теж народився радянським громадянином, але закінчив свій земний шлях у США переконаним українським націоналістом, видатним діячем нашої діаспори та знаним журналістом і письменником. Щоправда, його дорога у вільний світ була іншою — через Харківський медичний інститут до Червоної армії 1941 року і через німецький полон до дивізії “Галичина” року 1944; по закінченні радянсько-німецької війни — британські табори для військовополонених в Італії, багаторічна праця на Радіо “Свобода” та “Голос Америки”, якому саме Микола Француженко надав слобідського акценту, надаючи ефір українським письменникам-емігрантам, колишнім харків’янам.
Микола Француженко також був активним діячем Української Православної Церкви в США і зберіг живу пам’ять про першого українського Патріарха Мстислава й передав його документи до Харкова.