У Тернополі відбувся Науковий круглий стіл «Берестейське єднання 1596 року: історичний і богословський вимір та соціокультурні наслідки», присвячений 430-річчю укладення Берестейської унії. Захід об’єднав представників духовенства, академічної спільноти та громадськості для осмислення історичного значення цієї події, її впливу на розвиток української церковної традиції, освіти, культури та національної ідентичності.
Про це повідомляє пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії з поскликанням на сайт Західноукраїнського національного університету.
Круглий стіл відбувся в контексті відзначення на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв 2026–2027 років, до переліку яких увійшло 430-річчя Берестейської унії. Учасники розглянули історичні передумови церковного єднання, його богословський зміст, суспільно-політичні обставини та довготривалі наслідки для українського народу.
Розпочалося наукове зібрання молитвою та благословенням архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка.
У слові митрополит наголосив на трьох важливих аспектах Берестейської унії: прагненні відновити єдність з Апостольським престолом, визначенні європейського напряму розвитку Київської митрополії та відкритті нових можливостей для освіти, науки й культури.
«1596 рік для нас ознаменувався тим, що єпископи Київської митрополії прийняли рішення відновити єдність, яка існувала ще за часу князя Володимира. Це означало відкрити перспективу того, що київське християнство має своє коріння глибоко в давній історії, адже у 988 році воно не поділялося на конфесії, а було єдиним, незважаючи на різні традиції», — зазначив владика Теодор.
Окремо архиєрей звернув увагу на європейський цивілізаційний вибір, який, за його словами, був одним із важливих історичних наслідків Берестейського єднання. Він провів паралелі між рішеннями церковних ієрархів кінця XVI століття та сучасною боротьбою України за належне місце серед європейських народів.
«Ми не лише географічно належимо до Європи, але й хочемо бути визнаною частиною сім’ї європейських народів — частиною, яка має своє місце, гідність і значення», — зауважив митрополит.
Також владика Теодор наголосив на важливості культурно-освітніх наслідків унії, зокрема розширення доступу до західноєвропейських університетів, поширення наукових знань, розвитку друкарства, мистецтва та музики. За його словами, цей досвід вплинув не лише на греко-католицьке середовище, а й на культурний розвиток українських земель загалом.
Підсумовуючи, архиєрей висловив сподівання, що наукова зустріч допоможе переосмислити історичний досвід Берестейського єднання та знайти в ньому орієнтири для сучасності, особливо в умовах російської агресії та боротьби України за свою свободу й ідентичність.
До учасників круглого столу також звернулася проректор із науково-педагогічної роботи Західноукраїнського національного університету Уляна Коруц. Вона наголосила, що Берестейська унія була не лише церковним рішенням, а й подією, яка поставила перед українським суспільством важливі питання збереження духовної ідентичності, свободи та вірності власній традиції.
Декан соціально-гуманітарного факультету ЗУНУ, професор Оксана Гомотюк у виступі закцентувала на важливості духовного фундаменту суспільства та ролі Церкви у збереженні української ідентичності.
Вона також наголосила на важливості фахового дослідження історичних джерел, особливо в умовах інформаційної пропаганди, і відзначила значний внесок Української Греко-Католицької Церкви у збереження національної, культурної й освітньої спадщини українського народу.
На історичному й богословському вимірах Берестейського єднання зосередив увагу синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ о. Віталій Козак. Він представив доповідь на тему «Берестейське єднання як відповідь на тогочасні глобальні виклики», у якій розглянув передумови укладення унії та її значення в контексті релігійних і суспільних трансформацій Європи кінця XVI століття.
Викладач історії ЗУНУ Віталій Михайлиця у доповіді проаналізував вплив Берестейської унії на розвиток українського суспільства та процеси національного самоусвідомлення.
Доповідач наголосив, що значення унії виходить далеко за межі церковно-релігійних відносин. Вона стала важливим чинником трансформації духовних, культурних і політичних орієнтирів українських земель, розвитку суспільних інституцій та формування нових моделей колективної самоорганізації.
Окрему увагу Віталій Михайлиця приділив концепції «конфесіоналізації русинів», яку досліджував український історик Ігор Скочиляс. У межах цього підходу Берестейська унія розглядається як частина складного процесу формування й інституційного розвитку греко-католицької і православної спільнот, які виробляли власні механізми духовного виховання, освітньої діяльності та збереження культурної самобутності.
Учасники круглого столу також обговорили соціокультурні наслідки Берестейської унії, її вплив на розвиток освіти, духовної літератури, інтелектуального життя та релігійної ідентичності. Особливе місце в дискусії посіла тема сучасного міжконфесійного діалогу, взаємоповаги та пошуку спільних ціннісних орієнтирів.
До наукового обговорення долучилися: доцент ЗУНУ, директор Освітньо-наукового центру патріарха Йосифа Ганна Зварич, викладач кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності Володимир Ярич, професор кафедри психології та соціальної роботи, доктор психологічних наук Анатолій Фурман, а також завідувач кафедри архітектури та дизайну, доктор архітектури, професор Оксана Дячок.
Міждисциплінарний формат зустрічі дав змогу розглянути Берестейську унію з позицій історії, богослов’я, культурології, психології та суспільствознавства. Учасники наголосили на важливості співпраці духовних і академічних інституцій у дослідженні складних сторінок минулого, збереженні історичної пам’яті та протидії маніпулятивним інтерпретаціям історії.
Завершилося наукове зібрання виконанням духовного гімну України «Боже, великий, єдний» студентами Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого.
Департамент інформації УГКЦ