14–16 жовтня в Брюсселі відбулася Осіння пленарна асамблея Комісії єпископських конференцій Європейського Союзу (COMECE), у якій взяв участь представник Української Греко-Католицької Церкви о. Іван Данчевський. Під гаслом «Magnifica humanitas: Європа, людська гідність і спільне благо» учасники обговорили етичні виклики розвитку штучного інтелекту, місію Церкви в сучасному суспільстві та ситуацію в Україні в умовах війни.
Відкриваючи асамблею, президент COMECE єпископ Маріано Крочата наголосив, що історію Європи творять люди, здатні вірити, мислити, робити вибір і брати на себе відповідальність.
У світлі енцикліки Папи Лева XIV «Magnifica humanitas» він підкреслив, що людина має залишатися в центрі технологічного прогресу, а розвиток штучного інтелекту повинен відбуватися відповідально, із належними механізмами контролю та повагою до людської гідності.
Цю тему продовжили під час публічного вечора, присвяченого енцикліці, який відбувся в Каплиці для Європи. У дискусії взяли участь представники церковних інституцій, Європейського парламенту, громадянського суспільства та технологічного сектору. Серед них — єпископ Пол Тайге, секретар Дикастерії культури та освіти; Антонелла Сберна, віцепрезидентка Європейського парламенту; Анна А. Макміллан, відповідальна за діалог із Церквами; Майкл Макнамара, член ради Фонду Domus Communis і співголова робочої групи Європарламенту з питань штучного інтелекту; Енріко Рубболі, засновник і генеральний директор компанії Mintlayer.
За підсумками обговорень єпископи оприлюднили заяву «Європейська відповідальність в епоху штучного інтелекту». У ній вони закликали Європу відігравати провідну роль у відповідальному розвитку цієї технології, наголосивши, що людська гідність і свобода мають залишатися безумовним пріоритетом, а спільне благо, солідарність, субсидіарність, турбота про створіння та справедливість — визначати напрям інновацій.
Використання штучного інтелекту, за словами єпископів, повинно супроводжуватися прозорістю, відповідальністю та підзвітністю, а самі технології не мають ставати джерелом дискримінації, виключення чи маніпуляцій.
Свідчення з України: зберігати людяність серед війни
Окреме місце в роботі асамблеї посіло свідчення про ситуацію в Україні, яке представив о. Іван Данчевський. Він наголосив, що для багатьох українців свобода сьогодні — не абстрактне поняття, а щоденна реальність, сповнена випробувань. Це можливість знайти прихисток під час нічної повітряної тривоги, зігріти дитину, зарядити телефон, придбати ліки для батьків, поховати близьку людину й не втратити надії.
За кожною цифрою статистики, підкреслив доповідач, стоять зруйновані домівки, розділені родини, травмовані діти, біль військових і ветеранів. Це також родини, які чекають звісток про полонених і зниклих безвісти, та люди, які намагаються віднайти сили для життя після пережитих втрат.
Посилаючись на слова Блаженнішого Святослава про те, що головне завдання душпастиря під час війни — зберігати людяність у нелюдських обставинах, о. Іван окреслив три виміри служіння Української Греко-Католицької Церкви в умовах війни: присутність поруч із людьми, конкретна допомога та зцілення ран війни.
Він розповів, що священники продовжують служити у прифронтових громадах, військові капелани супроводжують захисників, а Церква через парафії, єпархії, та церковні організації надає людям харчування, прихисток, медичну й психологічну підтримку.
Звертаючись до європейських єпископів, представник УГКЦ закликав їх бути голосом моральної ясності та послідовно обстоювати справедливий мир, який неможливий на умовах агресора й передбачає звільнення полонених, повернення депортованих дітей і дотримання міжнародного права.
Він наголосив на необхідності не допустити втоми від війни в Україні та зберігати гуманітарну, медичну й психологічну допомогу серед пріоритетів європейських католицьких інституцій.
Окремо о. Іван закликав підтримувати європейський шлях України та захищати релігійну свободу на тимчасово окупованих територіях.
Під час асамблеї єпископи також зустрілися з кардиналом Жаном-Марком Авеліном, архиєпископом Марселя, щоб обговорити місію Церкви в Європі у світлі апостольської подорожі Папи Лева XIV до Франції. Інші дискусії стосувалися діяльності європейських церковних організацій, громадянських ініціатив та фінансування спільного блага, зокрема питань інвестицій, безпеки й людської гідності в сучасному геополітичному контексті.
Секретаріат Глави УГКЦ у Римі