У сучасному світі, де підліткова увага розсіяна на тисячі спокус, а безкінечний скролінг стрічки в соцмережах забирає години життя, у селі Катеринівка зростає зовсім інше покоління. Це дівчата, які замість сидіння в інтернеті обрали спорт, справжні емоції та важку працю над собою. Повноцінна самовіддача та живий драйв — це історія баскетбольної команди КЗ «Катеринівський ліцей» та їхнього тренера Артема Афанасьєва.
Склад команди: Марина Гупало, Анастасія Іонова, Софія Слюніна, Карина Стряпча, Вікторія Дерепко, Маргарита Лісняк, Вікторія Гупало, Ангеліна Гупало, Анастасія Гончарук, Софія Набока, Марина Коба.
Усе починалося звичайнісінько — зі стандартних уроків фізкультури. Тодішній молодий фізрук Артем Афанасьєв, ставши класним керівником дівчат після молодшої школи, розгледів у них чималу баскетбольну перспективу. Справа була не лише у зрості — школярки вирізнялися неймовірною цілеспрямованістю, мотивацією та працелюбністю.
І з тих перших кроків закрутився процес: звичайні уроки переросли в синергію тренувань. А далі — перший серйозний іспит у Берестині (колишньому Краснограді). Гра проти місцевої команди ДЮСШ була викликом: містянки вважалися фаворитками, згадує тренер, але катеринівські дівчата запекло вибороли перемогу. Це «хрещення» дало необхідний поштовх та неабияку мотивацію. Далі пішли турніри районного, обласного та міжобласного рівнів. Виступи з БК «Стрім» з Харкова, а також часті матчі проти хлопців (через брак дівчачих баскетбольних команд) й поїздки на Полтавщину за запеклою конкуренцією та досвідом від сильних суперниць.
Про робочу етику в Катеринівці можна писати підручники. Навіть у найважчі часи відключень електроенергії графік тренувань не збивався ні на день. По периметру спортивної зали ставили смартфони з увімкненими ліхтариками — і грали далі.
«Немає світла, немає сил, немає часу — це про банальне «немає бажання», — переконаний Артем Афанасьєв. — Все інше можна дістати, купити, попросити у спонсорів. А от коли немає бажання, його ніде не візьмеш».
Тренер і досі щиро дивується підліткам, які свідомо відмовляються від спорту заради гаджетів. Адже його вихованки натомість отримують набагато більше: здоровий спосіб життя, подорожі, повагу земляків і нові знайомства. Наприклад, під час турнірів вони особисто спілкувалися з відомим шоуменом та телеведучим Анатолієм Анатолічем, олімпійським чемпіоном Жаном Беленюком, з іншими відомими діячами у царині спорту та культури.
Минулого року команда посіла 9-те місце серед 24 команд України у Рівному. А вже цього року в рамках всеукраїнського президентського проєкту «Пліч-о-пліч» катеринівські дівчата зробили справжній прорив. Подолавши кілька етапів, вони обіграли 69-й ліцей Києва, зазнали поразки у фінальній сітці проти потужної команди з Дніпра (там дуже сильна баскетбольна школа!) і в запеклій боротьбі за 3-тє місце здолали переяславську команду.
Цікаво, що сама реакція дівчат на призове місце здивувала навіть тренера. Спортсмени зазвичай вибухають емоціями, а його команді просто не залишилося сил на сплеск — усі вони «згоріли» на паркеті.
«От просто сказали: ну, добре, третє місце», — посміхається Артем. Лише на офіційній церемонії нагородження вихованки трохи пораділи. Вони надзвичайно скромні та не вихваляються здобутками, хоча за ними стоїть титанічна праця.
Спортивних здобутків катеринівських баскетболісток не було б без тих, хто підтримує команду. Тренер окремо підкреслює внесок Сахновщинської селищної ради, яка завжди виділяє транспорт для поїздок на будь-які відстані. А також спонсорів, які забезпечують дівчат усім — від м'ячів до якісної форми. Дівчата ж завжди намагаються виходити на зв'язок після турнірів, аби щиро подякувати своїм благодійникам та поділитися новими результатами.
Потенціал катеринівських дівчат — величезний. Вони вже довели, що здатні перемагати найсильніші ліцеї та спортивні школи з мегаполісів. Для того, щоб реалізувати ці перспективи далі та вийти на міжнародні арени, усім нам потрібне найголовніше — Перемога та мирне небо. А все інше катеринівські дівчата виборють самі на паркеті.