Коли говорять про успішне аграрне господарство, перше, що спадає на думку — це безкраї золотисті лани, важкий колос, гул комбайнів у жнива та стовбчики показників врожайності. Усе це, безперечно, є щоденною реальністю будь-якого аграрія. Голова правління СВК «Україна» Микола Михайлович Мосієнко, який очолює господарство вже 21 рік, а до цього 17 років працював у цьому ж господарстві головним агрономом, нинішнім врожаєм задоволений. Зазначає стримано: для теперішніх примхливих погодних умов результат вийшов справді добрий. Усіх професійних козирів Микола Михайлович одразу не розкриває, але посміхається: збіжжя у коморах достатньо. Утім, досвідчений керівник добре знає, що виростити та зібрати — це лише половина справи. Головна інтрига та біль кожного хлібороба — ціна на ринку. Важливо не просто виростити хліб, а й вигідно його реалізувати, щоб важка, виснажлива праця багатьох людей не виявилася марною. Щоб та сама народна мудрість про весняний день, який цілий рік годує, спрацювала на всі сто відсотків. Проте для мешканців місцевої громади ім’я Миколи Мосієнка давно вийшло за межі суто аграрного сектору. Воно міцно та надійно асоціюється з селом Огіївка, яке завжди вважалося одним з найкращих у громаді: і за рівнем спортивних досягнень, і за розвитком інфраструктури.
За два десятиліття каденції Миколи Михайловича Огіївка змінювалася на очах. Ще у 2010 році сюди було проведено природний газ, що кардинально змінило побут селян. Протягом 2011–2015 років збудовано та урочисто відкрито храм Почаївської ікони Божої Матері, який став справжнім духовним осередком села. Біля місцевого ставу облаштували затишну зону відпочинку, а в умовах сьогодення — подбали про безпеку дітлахів та дорослих, облаштувавши надійне укриття. Це дозволило відновити та підтримувати роботу місцевого закладу освіти у повноцінному очному форматі.
Окрема гордість — видана документальна повість про рідне село під назвою «Огіївка – край духовності та трудової слави». Подібні видання у громаді — справжня рідкість (такою книгою може похвалитися хіба що Лигівка). Наклад повісті був невеликим, проте примірників вистачило, щоб роздати всім охочим. Адже це не просто сухі факти, а жива історія, записана безпосередньо з вуст жителів села — про життєві перипетії, славетних земляків та справжній огіївський характер.
Секрет життєздатності села полягає у синергії зусиль Огіївського старостату та СВК «Україна». Потрібно навести лад на вулицях чи прибрати територію — староста інформує голову правління СВК, а той миттєво виділяє необхідну техніку та людей. Треба «підлатати» дорожнє покриття, підлагодити паркан або організувати спортивні змагання чи святковий концерт — усе робиться спільно. Бо тут глибоко переконані: тільки об'єднавши ресурси та прагнення, можна досягти того, щоб село жило повноцінним життям.
Як підкреслює сам Микола Михайлович, найбільша його радість як керівника — це команда. За ці роки навколо нього зібралися справжні однодумці, де немає місця порожнім суперечкам чи чварам. Мова не про здорові виробничі дискусії, а про відсутність дріб’язкових скандалів. У колективі панує глибоке розуміння сили хліборобської праці та власної відповідальності за спільну справу.
Особлива пошана в господарстві — до воїнів-захисників, які повернулися з найгарячіших ділянок фронту й знову взялися до мирної праці. Микола Іванович Корнієнко, головний агроном СВК «Україна», тривалий час захищав батьківщину на складних напрямках, переважно на Донбасі. Сергій Миколайович Гуміров, головний спеціаліст, тримав оборону та стояв на захисті Харкова під час спроб ворожого прориву до міста.
Ні один, ні другий не люблять багато розповідати про ті буремні дні. Якщо й кажуть — то сухо, кількома стриманими фразами. І односельці їх чудово розуміють: хто був у тому пеклі, воліє берегти тишу. Проте за цими двома чоловіками видно одне — витримка, гартована вогнем, яка тепер допомагає тримати аграрний фронт України.
Пліч-о-пліч з ними на передовій продовольчої безпеки щодня працюють ті, без кого жоден врожай був би просто неможливим — механізатори господарства. З ранньої весни й до пізньої осені вони не полишають лану: спочатку засівають, потім дбайливо доглядають за сходами, а під час жнив — невтомно збирають збіжжя. Це справжні майстри-універсали, які однаково вправно та впевнено керують як потужними тракторами, так і сучасними комбайнами. Володимир Георгійович Чебан, Олександр Вікторович Григоренко, Дмитро Олександрович Бережняк, Григорій Степанович Павленко, Олександр Вікторович Політович та бригадир тракторної бригади Микола Антонович Приставка — це той міцний кістяк, на якому тримається процес вирощування врожаю. Кожен з них досконало знає свою справу, щиро любить рідну землю та віддає роботі всі свої сили, вміння та знання.
Завдяки таким людям, під керівництвом досвідченого та хазяйновитого лідера Миколи Мосієнка, СВК «Україна» та село Огіївка продовжують упевнено дивитися у майбутнє, демонструючи приклад того, як праця, єдність та повага до рідної землі допомагають долати труднощі.
