14–16 вересня в австрійському Вельсі відбувся Європейський форум «Формування синодальності в Європі: від візії до дорожньої карти», участь у якому взяв владика Максим Рябуха, екзарх Донецький УГКЦ. Представляючи досвід Церкви в Україні, яка служить в умовах повномасштабної війни, єпископ говорив про синодальність не як про теоретичну модель чи набір церковних механізмів, а як про щоденну реальність — братерство, взаємну відповідальність, підтримку і духовний супровід.
Владика Максим Рябуха, Донецький екзарх УГКЦ. Фото: Gudrun Sailer
Форум зібрав 187 учасників із 31 країни у навчальному осередку «Шлосс Пухберг» поблизу Вельса. Захід організували Рада Єпископських Конференцій Європи (CCEE) та Католицький приватний університет Лінца. Упродовж трьох днів учасники обговорювали майбутнє синодального шляху Церкви в Європі, зокрема питання слухання, співвідповідальності всіх охрещених, церковного лідерства та душпастирства в умовах сучасних криз…
Український досвід став однією з важливих перспектив цієї розмови. Як зазначає Vatican News , під час форуму владика Максим Рябуха ділився тим, що означає синодальність для Церкви, яка живе посеред війни.
«Синодальність в Україні — це щоденна реальність життя Церкви»
Слухаючи доповіді та беручи участь в обговореннях, владика Максим, за його словами, по-новому усвідомив, «наскільки синодальність є глибокою реальністю життя Церкви в Україні».
«Як молодий єпископ, я опинився в епіцентрі бойових дій. Донецький екзархат охоплює Донецьку, Луганську, Запорізьку та Дніпропетровську області, тому ми знаємо про війну не з новин, а з вікон власних будинків. Духовенство, чернецтво, семінаристи — ми всі відчуваємо себе єдиною родиною. Дух братерства, взаємовідповідальності та підтримки у нас надзвичайно сильний», — сказав єпископ.
За його словами, цей досвід стосується не лише духовенства і монашества. Миряни на парафіях також відчувають себе частиною єдиного Христового Тіла, а взаємодопомога стає конкретним способом переживати щоденне життя Церкви.
«У цій динаміці глибокого духовного спілкування миряни на парафіях також відчувають себе важливою частиною єдиного Христового Тіла. Взаємодопомога стала живим вираженням нашого щоденного життя», — наголосив владика Максим.
Що досвід Церкви в Україні може дати Європі?
Окремо єпископ говорив про те, що Церква, яка переживає війну і страждання, може принести як дар іншим Церквам Європи, навіть якщо їхні виклики відрізняються від українських.
Передусім, на його думку, це «відвага дивитися на реальність і ставити собі глибокі запитання». В умовах війни життя людини нерідко звужується до дуже короткого часового горизонту: дожити до вечора, пережити нічний обстріл і вранці прокинутися живим.
«У цьому пошуку Церква відчуває себе цілісною та єдиною. Потреба в духовному супроводі сьогодні як ніколи є важливою складовою нашого життя і зростання. Думаю, саме з цими дарами ми йдемо до інших дієцезій та Церкви в Європі», — зазначив екзарх Донецький.
На думку владики Максима, досвід війни спонукає людей глибше запитувати про сенс життя, причини своїх рішень і те, заради чого вони продовжують свій шлях. Саме тому, за його словами, духовний супровід і здатність іти разом стають особливо важливими.
По завершенні учасники форуму визначили Хрещення, слухання, міжособистісні стосунки та нову культуру лідерства як ключові напрямки подальшого синодального шляху Церкви в Європі.
Досвід місцевих Церков має стати основою для подальшої європейської дорожньої карти та підготовки до континентальної асамблеї, запланованої на початок 2028 року.
Департамент інформації УГКЦ
Фото:Michaela Greil