21 серпня у храмі святого мученика Микити, що у с. Микитинці, відбулися заупокійні богослужіння за о. Володимиром Війтишиним, священнослужителем Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, який з лютого 2026 року служив сотрудником парафії святих Кирила і Методія в Ріміні Апостольського екзархату в Італії. 9 серпня душпастир раптово відійшов до вічності. Чин священничого парастасу, заупокійну Божественну Літургію та Чин священничого похорону звершив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин, рідний дядько покійного ієрея.
Про це повідомляє пресслуба Івано-Франківської архиєпархії.
Провести в останню путь покійного священнослужителя до храму прибуло численне духовенство архиєпархії та інших єпархій УГКЦ, близькі, знайомі та друзі.
Під час молінь митрополиту Івано-Франківському співслужили: єпарх Бучацький владика Дмитро Григорак, єпарх Стрийський владика Тарас Сеньків, єпарх Кам’янець-Подільський владика Іван Кулик, та єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Володимир Фірман.
Під час заупокійної Божественної Літургії духовне слово виголосив владика Тарас Сеньків. Він звернувся до євангельських слів Христа: «Не плач», зазначивши, що сьогодні вони звернені до всіх, хто прийшов попрощатися з о. Володимиром.
«Сьогодні ці ж самі слова Ісус говорить до нас. Так, похорон священника — це великий біль, який переживаємо у наших серцях. І цей похорон є немовби останньою проповіддю отця Володимира… Тому сьогодні я хочу вам витерти сльози».
Читайте також:
На 33-му році життя раптово відійшов до вічності священник Івано-Франківської архиєпархії Володимир Війтишин (оновлено)
Єпископ відзначив, що новопреславлений о. Володимир ішов за Христом, Якого полюбив, «бо його першим полюбив Христос».
«Звичайно, ми можемо вважати ранній відхід до вічності як певну несправедливість. Але згадайте, скільки святих має Церква Христова, які дійшли до Бога у дуже ранньому віці. Тому, можливо, Бог його забрав так рано до Себе, аби ми усвідомили, що він належить Йому», — сказав владика.
Наостанок єпископ закликав присутніх подякувати Богові за короткий, але щасливий дар життя та священничого служіння отця Володимира: «Подякуймо Богові за той клаптик життя, під час якого душпастир засяяв у цьому світі та запалив душу хоча б однієї людини. Ми не хочемо говорити сьогодні йому: „Прощай“, ми хочемо сказати: „До побачення у Небі!“».
Відтак розпочався Чин священничого похорону, під час якого архиєпископ і митрополит Івано-Франківський полив усопшого ієрея єлеєм, а синкел у справах духовенства і священничих родин о. Степан Балагура зачитав біографію покійного душпастиря.
Від себе митрополит Володимир подякував усім присутнім єпископам, душпастирям, вірним за спільну молитву та слова підтримки. Окрему подяку він висловив усім причетним за допомогу у перевезенні тіла з Італії до України.
«Отець Володимир цілковито посвятився Богові ще відтоді, коли вступав до духовної семінарії. Тільки один Господь знає, коли кому настає час йти до вічності. Ми маємо тепер доброго молільника на небі, який направду буде молитися за нас. У цих днях ми святкуємо празник Успіння та Внебовзяття Божої Матері. Тому, о Діво Маріє, у таке світле Твоє свято, коли наш священнослужитель відходить на небо, будь його Покровителькою та освяти його у Царстві нашого Господа Ісуса Христа», — сказав владика Володимир.
На завершення присутні процесійною ходою з домовиною вийшли з храму й попрямували до кладовища с. Микитинці, де відбулося поховання.
Департамент інформації УГКЦ