Одним із важливих напрямів державної політики є розвиток системи компостування біовідходів, що утворюються на присадибних, дачних та садових земельних ділянках. Саме з цією метою наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 13.06.2023р. № 489 затверджено Правила компостування біовідходів їх утворювачами на присадибних, дачних і садових ділянках.
Правила визначають порядок організації компостування, вимоги до облаштування компостерів, перелік біовідходів, які можуть використовуватися для виробництва компосту, а також рекомендації щодо його подальшого використання.
Чому компостування є важливим?
За оцінками фахівців, майже половину побутових відходів становлять органічні залишки, які можуть бути перероблені природним шляхом. Замість того щоб потрапляти на полігони, вони можуть перетворитися на цінне органічне добриво, що:
- зменшує кількість відходів, які підлягають захороненню;
- скорочує витрати на їх вивезення;
- зменшує викиди парникових газів;
- покращує структуру та родючість ґрунтів;
- дозволяє отримати екологічно чисте органічне добриво без додаткових витрат.
Що таке компостер?
Відповідно до Правил, компостер — це земляна яма або спеціальна дерев’яна, пластикова чи металева ємність, призначена для вироблення компосту в домашніх умовах.
Компостування може здійснюватися:
- безпосередньо на присадибній, садовій або дачній ділянці;
- шляхом передачі біовідходів до пунктів компостування;
- централізовано — на пунктах компостування, створених рішенням садівничих або дачних кооперативів для благоустрою спільних територій.
Вимоги до розміщення компостера
Для ефективного та безпечного компостування Правилами визначено такі вимоги:
- компостер розміщується виключно в межах власної земельної ділянки;
- місце його встановлення визначає власник земельної ділянки з дотриманням правил добросусідства;
- необхідно запобігати утворенню пилу, поширенню неприємних запахів та витіканню фільтрату;
- оптимальним місцем є добре провітрювана ділянка, розташована у півтіні, що захищена від постійного сонячного проміння;
- відстань від компостера до межі земельної ділянки зі сторони вулиці повинна становити не менше 1 метра;
- відстань до індивідуальних колодязів та каптажів джерел повинна становити не менше 5 метрів;
- відстань до громадських колодязів та каптажів джерел водопостачання — не менше 50 метрів.
Такі вимоги спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення, охорону джерел питної води та мінімізацію можливого впливу на навколишнє природне середовище.
Які відходи можна компостувати?
До компостування рекомендується використовувати:
- скошену траву;
- листя;
- сіно та солому;
- рослинні залишки після збирання врожаю;
- квіти;
- деревну кору;
- подрібнені гілки дерев і кущів;
- тирсу та деревну стружку, які не були оброблені хімічними речовинами;
- овочі, фрукти, ягоди;
- крупи;
- варення;
- листя чаю;
- кавову гущу;
- спеції;
- прострочені продукти рослинного походження;
- окремо зібрані харчові біовідходи;
- корм рослинного походження;
- зерно;
- паперову та картонну упаковку від продуктів харчування і кормів, що здатна до біологічного розкладання;
- водорості та інші безпечні рослинні матеріали.
Які відходи категорично заборонено компостувати?
До компостера не можна поміщати:
- пластик;
- скло;
- метал;
- недопалки;
- ватні палички та ватні диски;
- фарби;
- розчинники;
- будь-які хімічні речовини;
- залишки м’яса;
- рибу;
- кістки;
- молоко та молочні продукти;
- сир;
- хлібобулочні вироби;
- печиво;
- жири та олію;
- фекалії домашніх тварин;
- наповнювачі туалетів для тварин;
- інші небезпечні або неорганічні відходи.
Як правильно організувати компостування?
Для забезпечення швидкого дозрівання компосту необхідно:
- на дно компостера укласти шар гілок, подрібнених кущів або піску для забезпечення вентиляції;
- органічні відходи укладати тонкими шарами товщиною до 5 см;
- регулярно перемішувати компостну масу для насичення її киснем;
- підтримувати оптимальну вологість;
- не допускати ущільнення органічної маси;
- за необхідності додавати природні добавки: деревний попіл, пісок, вапняковий порошок, глину (бентоніт), сухе листя, суху траву, подрібнені гілки, біологічні ензими або емульгатори.
Загальна кількість добавок не повинна перевищувати 10–15 % маси біовідходів.
Температурний режим компостування
Для отримання якісного та безпечного компосту Правилами визначені оптимальні температурні режими:
- понад 55 °С— стадія гігієнізації, під час якої знищуються шкідливі бактерії, яйця гельмінтів, насіння бур’янів та збудники хвороб;
- 45–55 °С— стадія гуміфікації, під час якої формується гумус;
- 35–40 °С— стадія дозрівання готового компосту.
Строк отримання готового компосту залежить від способу компостування та становить від 12 до 24 місяців, а при використанні технології вермікомпостування (із застосуванням спеціальних видів дощових черв’яків) — близько 4 місяців.
Як використовувати готовий компост?
Отриманий компост може використовуватися:
- для вирощування овочевих, ягідних та плодових культур;
- для підживлення дерев, кущів і квітників;
- під час облаштування газонів;
- для приготування поживних ґрунтових сумішей;
- у тепличному господарстві;
- для благоустрою та озеленення територій.