18 вересня ми відзначаємо 116-ту річницю з дня народження видатного українського письменника, журналіста, майстра пейзажної та ліричної прози — Михайла Івановича Чабанівського.
Народився Михайло Іванович у 1910 році в мальовничому селі Лигівка. Саме наші степові простори, багата природа та щирі працьові люди стали джерелом його творчого натхнення. Свій літературний псевдонім — Чабанівський — він обрав не випадково, підкреслюючи цим глибокий зв'язок з рідною землею та її традиціями.
Життєвий шлях Михайла Чабанівського був сповнений випробувань. Отримавши педагогічну освіту, він присвятив себе пресі та літературі. У роки Другої світової війни працював фронтовим кореспондентом, карбуючи словом правду про людські долі й подвиг нашого народу. У повоєнні роки він тривалий час очолював відділ прози в популярному часописі «Вітчизна», допомагаючи розкритися багатьом молодим талантам.
Творча спадщина письменника вражає своєю щирістю та поетичністю. Серед найвідоміших його здобутків — романи й повісті «Тече вода в синє море», «Журавлинка», «Деревій». Михайло Чабанівський був не лише талановитим прозаїком, а й одним з перших українських літераторів, який активно порушував у своїх книгах екологічні питання, закликаючи дбайливо та з любов'ю ставитися до довкілля. Окрім того, він присвятив глибоку біографічну повість «Таємниця рожевого потоку» видатній художниці Катерині Білокур.
Своєю творчістю Михайло Чабанівський (Циба) прославив Сахновщинську землю далеко за її межами. І сьогодні його ім’я залишається важливою частиною культурної спадщини нашого краю.
Пам’ять про земляка живе не лише в його творах. На Сахновщині вже не перший рік проводиться Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Чабанівського, яка об’єднує талановитих прозаїків, поетів, публіцистів та дитячих письменників та інших представників літературного середовища з різних куточків України.
Так громада продовжує справу, якій присвятив життя наш земляк. Премія стала ще однією можливістю зберігати пам’ять про Михайла Чабанівського та передавати його любов до рідного краю й літератури наступним поколінням.
Пам’ятаємо свого земляка! Читаємо його твори! Продовжуємо його справу!