«Штучний інтелект має залишатися інструментом у руках людини, а розвиток технологій не повинен призводити до втрати людської гідності». На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав в інтерв’ю для видання «Лівий берег», говорячи про етичні виклики сучасної науки, розвиток штучного інтелекту та кібернетизацію людського тіла.
Предстоятель зазначив, що Папа Лев у своїй енцикліці «Magnifica Humanitas» («Велична людяність») наголошує: людству не потрібно боятися ШІ, однак необхідно усвідомлювати як його можливості, так і ризики.
«Дуже важливо, щоб штучний інтелект не підмінив людину, щоб не використовувався проти гідності людини», — підкреслив Блаженніший.
Однією з небезпек він назвав можливість того, що штучний інтелект у майбутньому сприйматиме відмінності між людьми як проблему, яку потрібно усунути.
«Він може вирішити, що всі люди повинні бути абсолютно однаковими, а з християнської точки зору — безликими. Тому штучний інтелект має залишитися добрим інструментом в людських руках. Дуже важливо, щоб людина не стала рабом плоду своєї власної культури, своїх власних рук», — сказав Глава Церкви.
На його думку, однією з принципових відмінностей між людиною та штучним інтелектом є здатність любити.
«Чого штучний інтелект ніколи не зможе зробити, так це полюбити когось. Тому дуже важливо, щоб навіть в умовах панування штучного інтелекту не відбулося розлюднення людини. Щоб ми залишилися людьми, навіть з усіма новими технічними досягненнями».
Водночас Блаженніший звернув увагу на інший виклик — кібернетизацію людського тіла. Він порівняв сучасні підходи в медицині зі зміною культури споживання, коли речі дедалі частіше не ремонтують, а замінюють новими.
Наводячи приклад зі стоматології, Патріарх зауважив, що раніше лікар вважав необхідність видалити зуб пацієнтові своєю професійною невдачею, адже його завданням було зберегти природний орган. Натомість сьогодні, за його спостереженням, поширюється інший підхід — видалити зуб і замінити його імплантом.
Читайте також:
Блаженніший Святослав: «Росія зробить усе для того, щоб українці свою перемогу вважали поразкою»
Подібні зміни він бачить і в хірургії: замість лікування суглобів їх дедалі частіше замінюють штучними.
Глава Церкви розповів також про випадок українського хлопця, який втратив око. Один із лікарів у Ватикані сконструював для нього штучне око, здатне передавати сигнали до зорових центрів кори головного мозку.
Блаженніший Святослав наголосив, що такі технології є важливими, коли вони допомагають людині відновити втрачені функції після травми чи ампутації. Однак, на його переконання, саме тут виникає складне етичне питання: що станеться, якщо штучний орган стане функціонально кращим за природний?
«Але коли ця штучна рука стане краща за природну, або коли штучне око краще бачитиме, бо, зрештою, ніяка глаукома чи катаракта йому не загрожуватиме, то не виникне, бува, у лікаря спокуса відрубати здорову руку чи вирізати „рідне“ око, щоб замінити орган на штучний? От де для мене починаються морально-етичні проблеми», — сказав Глава УГКЦ.
Патріарх також зауважив, що сучасна людина ризикує уподібнитися до механізмів і технологій, які сама створює.
«Подивіться, той, хто багато часу проводить за комп’ютером, і сам починає поводитися як комп’ютер. Чим швидший встановлено на комп’ютер процесор, тим швидше ми самі від себе вимагаємо ухвалення рішень. Швидше діяти, швидше відповідати на e-mail тощо», — зазначив Предстоятель.
Він наголосив на важливості зберігати здатність до живого спілкування навіть у світі, де технології дедалі більше визначають повсякденне життя.
«Дуже важливо залишитися собою навіть тоді, коли ми живемо в такому світі, як зараз. Важливо не дозволити, щоб користування технікою замінило нам спілкування з живою людиною».
Говорячи про те, що означає залишатися людиною в умовах технологічного розвитку, Блаженніший Святослав звернувся до вчення грецьких святих отців про «обожнення» та «отварнення» людини.
«Ми у наш час можемо говорити про наближення людини до якогось механізму. Але насправді недостатньо того, що ми народилися у людському тілі. Ми ще маємо стати людиною з великої букви. А це відбувається тоді, коли ми вдивляємося у лик Бога чи спілкуємося з Ним. Бо ми є образом Божим. І чим ближче ми до оригіналу, тим більше є людьми», — підсумував Глава УГКЦ.
Департамент інформації УГКЦ
Фото: Зоряна Стельмах