«Минають роки, але ми святкуємо цей добрий вибір українського народу, повсякчасно утверджуємо його та робимо власним рішенням. Цей вибір набуває вічного сенсу, коли усвідомлюємо, що дар свободи є водночас Божим покликанням до любові до Батьківщини. Можливо, хтось хотів би через зовнішні чинники виправдати інші рішення. Дехто намагається виправдати й навіть „освятити“ війну як інструмент нав’язування українцям чужого вибору. Проте ми покликані зробити свій вибір — тут, у Києві, в Україні, Європі чи США, — зробити особистий і правильний вибір, пам’ятаючи, що свобода ніколи не є даною за замовчуванням. Свобода — це дар Божий, який часом потрібно захищати ціною власного життя».
Про це сказав Блаженніший Святослав 23 серпня під час проповіді в 12-ту неділю по Зісланні Святого Духа.
Цього дня Глава УГКЦ звершив Божественну Літургію у каплиці патріаршої резиденції в Києві у співслужінні із митрополитом Угорської Греко-Католицької Церкви Філіпом Кочішем та митрополитом Філадельфійським УГКЦ Борисом Ґудзяком.
Роздумуючи над євангельською розповіддю про багатого юнака, який запитав Ісуса, що має робити, щоб успадкувати життя вічне, Блаженніший Святослав звернув увагу на відмінність між запитанням юнака та відповіддю Христа (Мт. 19, 16 , Мр. 10, 17 ; Лк. 18, 18 ). За його словами, юнак запитує, що є добром, натомість Ісус відповідає, Хто є добром.
«Для Божого народу, для Святого Письма добро є особистісним. Господь, Творець і Спаситель, є тим Добром, джерелом усякого блага. Але ми покликані зробити власний вибір. Кожен у своєму житті, а надто, коли це життя ще юне, повинен зробити свій особистий фундаментальний вибір, який часом може визначити все його життя: як у теперішньому світі, так і, щонайважливіше, після смерті життя вічне. Тому запитання цього юнака є фундаментальним запитанням людини, яка шукає можливість зробити власний вибір», — сказав проповідник.
Він наголосив, що Божий Закон допомагає людині робити правильний вибір, однак Христос закликає до більшого — не лише віддати те, що маєш, а дарувати самого себе.
«Говорячи про людську та християнську досконалість, Ісус каже, що недостатньо віддати те, що маєш — слід віддати те, ким ти є: дарувати самого себе. Це дає змогу відчути не лише правильність вибору, а й радість свободи. Лише самопожертва у любові до Бога і ближнього, може дарувати радість і життя вічне у Христі Ісусі», — додав Блаженніший Святослав.
Відтак Глава УГКЦ пригадав енцикліку святого Івана Павла II «Veritatis splendor» («Сяйво істини»), написану на тему діалогу Ісуса з багатим юнаком. У ній, як відзначив Предстоятель, Папа наголошує на моральному значенні людського вибору та на тому, що зовнішні обставини не можуть змінити природи добрих чи злих вчинків.
«Іван Павло II нагадав нам, що існують людські рішення, людські вчинки, які є внутрішньо (самі по собі) лихими або внутрішньо добрими. Обрати добро — означає надати сенсу власній свободі. І жодні зовнішні обставини не можуть змінити морального значення та цінності вибору людської особи. Ми відчуваємо свободу саме тоді, коли робимо правильний вибір», — сказав Патріарх.
Говорячи про свободу, Глава Церкви звернувся також до східної духовної традиції та вчення святого Максима Ісповідника. Він пояснив, що сама можливість обирати між добром і злом ще не означає справжньої свободи:
«Східна духовність, зокрема святий Максим Ісповідник, навчає, що вільна воля — це лише потенційна можливість бути вільним. Вибір між добром і злом ще не є свободою. Людина стає вільною тоді, коли обирає добро. І не лише тоді, коли обирає те, що є добром як річ чи як об’єкт особистого вибору, але найвищим чином людина є вільною тоді, коли обирає Бога як остаточне вічне Благо».
Пов’язуючи тему вибору з 35-річчям відновлення незалежності України, Блаженніший Святослав пригадав про рішення українського народу у 1991 році. Саме тоді, 24 серпня, Верховна Рада України проголосила Акт проголошення незалежності України, а 1 грудня цей вибір підтвердили на всеукраїнському референдумі понад 90 % громадян.
«Це був вибір і тих, хто жив у Криму, на Донбасі, зокрема тих регіонах, які сьогодні тимчасово окуповані. Це був вибір майбутнього, блага та свободи українського народу. Цікаво, як слова Папи Івана Павла II справджуються в історії нашого народу: існують вчинки, які є внутрішньо добрими, і зовнішні обставини не здатні змінити їхнього морального значення», — наголосив Блаженніший Святослав.
Він наголосив, що в умовах війни українці й надалі покликані робити вибір на користь свободи. Окремо Предстоятель згадав про українських військовослужбовців, які пережили російський полон.
«Наші хлопці і дівчата, які пройшли через пекло російського військового полону, свідчать: там, у російському полоні, навіть зі зв’язаними руками, вони були вільнішими за тих, хто їх катував. Бо вони були глибоко свідомі того, що зробили правильний вибір — захищати свободу та життя своєї Батьківщини. Натомість ті були рабами власних страхів: вони боялися своїх командирів, знаючи, що якщо сліпо не виконуватимуть наказів, то опиняться на місці тих самих українських військовополонених. Страх панував у просторі, де немає свободи», — сказав Патріарх.
Наостанок Глава УГКЦ закликав молитися за мир як за благо, що дарує повноту життя. Він наголосив, що християнський мир відрізняється від простої відсутності бойових дій.
«Просімо Господа, щоб ми були справді на висоті нашої здатності обирати добро. Добро, про яке ми просимо також у цій Літургії, — це благо миру. Адже мир є повнотою життя. Як казав Папа Лев XIV: мир Христовий є беззбройним і роззброюючим. Це мир, який не відбирає життя, а дарує його. Він докорінно відрізняється від тиші цвинтарів. Це мир, який дарує радість і життя вічне тому, хто вирішив іти за Христом».
Департамент інформації УГКЦ
Фото з архіву