15 липня у храмі Святих Володимира та Ольги у Стрию, у межах Всецерковного паломництва ікони з мощами святого рівноапостольного князя Володимира Великого, відбулася наукова конференція «Святий Володимир — будівничий християнської України». Захід став продовженням духовно-просвітницької ініціативи Української Греко-Католицької Церкви, покликаної допомогти сучасним українцям по-новому відкрити значення Володимирового Хрещення як джерела духовної, культурної та суспільної єдності нашого народу.
Про це повідомляє Комісія УГКЦ із міжрелігійних і міжконфесійних відносин.
Конференція продовжила цикл наукових зустрічей, які впродовж паломництва вже відбулися в різних куточках України. Як і попередні форуми, вона поєднала богословське осмислення, історичну науку й екуменічний досвід, демонструючи, що постать святого Володимира й надалі залишається простором зустрічі, діалогу та спільних пошуків для українських християн.
Читайте також:
Паломницька ікона з мощами святого Володимира Великого прибула до Стрия
На початку наукової конференції голова Екуменічної комісії Стрийської єпархії о. Ігор Головчак подякував парохові храму Святих Володимира та Ольги о. Михайлові Ільницькому за гостинність і відкрив роботу конференції. Звертаючись до учасників, він наголосив, що князь Володимир є не лише визначною історичною особою, а й духовним будівничим України. «Його рішення прийняти Хрещення визначило цивілізаційний розвиток Київської Русі та сформувало християнську культуру українського народу», — зазначив о. Ігор Головчак.
Із вступним словом до учасників конференції звернувся владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийський. Архиєрей наголосив, що саме віра, яку прийняв князь-хреститель, стала тією силою, яка протягом століть єднала український народ, допомагаючи йому долати історичні випробування та зберігати власну християнську ідентичність. Владика Тарас також відзначив безперервність київської церковної традиції, яка бере початок від Володимирового Хрещення Русі та через служіння поколінь Київських митрополитів триває донині.
«Українська Греко-Католицька Церква, перебуваючи в повному сопричасті з наступником апостола Петра, зберегла цю живу історичну спадкоємність Київської Церкви, яка бере початок від святого Володимира і в наші дні знаходить видиме продовження у служінні Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ», — сказав єпископ.
Першу доповідь виголосив історик, проректор із зовнішніх зв’язків та директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету Олег Турій. Він представив постать святого Володимира в широкому історичному контексті, показавши, що Хрещення Русі стало не лише визначною подією свого часу, а й вибором, який визначив духовний, культурний і державотворчий розвиток українських земель на століття вперед. Доповідач закцентував, що спадщина князя Володимира належить не лише минулому — вона і сьогодні залишається живою основою християнської ідентичності українського народу.
Про актуальність цієї спадщини для міжцерковного діалогу говорив науковий працівник Інституту екуменічних студій УКУ Тарас Курилець. У доповіді він звернув увагу на те, що постать святого Володимира і сьогодні здатна об’єднувати християн різних традицій навколо спільного джерела віри. Саме звернення до київського християнства відкриває простір для взаємного пізнання, поглиблення довіри та розвитку екуменічного діалогу.
Завершив наукову програму голова Комісії УГКЦ із міжконфесійних та міжрелігійних відносин о. Ігор Шабан, який запропонував поглянути на святого Володимира крізь призму сучасних викликів. Він наголосив, що спадщина хрестителя Русі не може залишатися лише предметом історичних досліджень чи церковної пам’яті. Вона покладає відповідальність на сучасних християн — разом свідчити Євангеліє, берегти дар церковної єдності та через любов і взаємне служіння бути знаком Божої присутності у світі. Саме тому міжконфесійний діалог сьогодні є не додатком до церковного життя, а важливою формою християнського свідчення.
Наукова конференція у Стрию, за словами о. Ігоря Шабана, стала ще одним важливим етапом Всецерковного паломництва ікони з мощами святого рівноапостольного князя Володимира Великого.
«Від Києва, де розпочалася ця духовна ініціатива, вона послідовно допомагає відкривати нові виміри спадщини Володимирового Хрещення. Якщо на початку паломництва йшлося про вивчення спільного джерела християнської віри, то сьогодні дедалі виразніше звучить заклик до спільної відповідальності за те, щоб ця спадщина ставала живою силою, яка формує сучасну Україну», — наголосив священник.
Департамент інформації УГКЦ